- знуджений
- -а, -е, розм.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1).2) у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце. || Який виражає нудьгу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
знуджений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
знудженість — ності, ж. Стан за знач. знуджений … Український тлумачний словник
знуджено — Присл. до знуджений … Український тлумачний словник